В храмі є фанатка Оля,
Нелегка у неї доля,
Любить проповіді дуже,
До нічних клубів байдуже,
Любить смачно готувати,
І ікони вишивати,
По потребі ходить в храм,
І на все в неї свій план.
І до фені їй поради,
В неї є свої розклАди,
А коли в неї біда,
То тоді всім-всім хана.
Всіх на ноги підіймає,
Репетує і волає,
Пробо всім вона кричить,-
"Ви мені допоможіть!"
Оля, ти угомонися,
І проблемі посміхнися,
І подайте ви води
Цій нещасній вереді.
Але це все тимчасово,
Оля йде вже гонорово.
Пані ця консервативна,
І така прямолінійна,
З вуст летять усі слова,
Все що думає вона.
Що не мудро так, то знає -
І життя її повчає,
Але гени дають знать,
Що емоцій не сховать.
Любить всіх вона повчати,
Де й коли що купувати,
І яке вбрання носити,
В кого помочі просити,
Де кому відпочивати,
Досить все на себе брати!
Оля - дама не проста,
Але в ній є доброта,
Її цінять за відвертість,
І терплять її за впертість,
Щире серце вона має,
Всім завжди допомогає,
Дуже щедра та охайна,
І у ній присутня тайна.