***
Кажуть батько дурний, що дітей,
Відпуска в світ далекий від хати...
Чула, мабуть, не раз від людей,
Й нам казала зажурена мати.
Вийшло так,як і малося стати,
Розлетілась"пташня" по містам,
Лиш дзвінки в дім приносили свято
І надію стареньким плечам...
А я ж доню свою відпустила...
Вже не прийде ніхто звідтіля,
Там сира від вологи могила,
Гола, мерзла, холодна земля...
А я ж доню свою відпустила...
***