Мій шлях до тебе - невгамовний біль
Посеред днів, що стеляться туманом...
В душевних закутках вже вічність цвіль
І енна осінь за чужим парканом...
Роки повзуть ліниво... жебраки,
У долі просять милостиню чемно...
А та зненацька "гріє" кулаки -
Й чинити опір пізно та даремно!..
Немає в днях давно вже метушні,
Скоріше - спокій голий, хворобливий...
То пустота... До розпачу в душі,
То погляд мій у небо сиротливий...
Для мене не лишилось жодних місць
В світанок мрій та затишного щастя...
Послухай, Грей... всі струни вже німі,
Як і цілунки на моїх зап'ястях...
~~~
Мій шлях до тебе губиться в віках,
Де ми лиш попіл на жарких зірках...
(09.12.2017)
Картина Christian Schloe.