На трикутнику долі народження вище за смерть...
Геометрія пустощів Бога проста, як світанок,
де подряпана куля, людьми переповнена вщерть,
вимагає швидких задоволень собі наостанок...
А між ними - кохання в промінні своіх бісектрис...
І кому ж то прийшло: наші душі й серця розривати,
щоб скуйовджений дух уявлявся як страху каприз,
за яким медіани рівняють ганчір’я і шати.
Ми знаходимо ніч на периметрі скривджених днів,
щоб зустрітися там, де збагнеться центроід бажання
не накреслених зранку звичайних вечірніх вогнів
на трикутнику долі, де очі зімкнулись востаннє...