На http://www.stihi.ru/2017/12/02/1551
Мне мёртвых пташку, деревце так жаль,
Но трижды - стылую людскую душу!
Любовью следует лечить печаль!
Завет от Бога этот не нарушу!
Запрятаны в глубокую нору
Те чувства высочайшего разряда,
Что в сердце набухают как отрада
К тому, кто безутешен поутру.
Так хочется весь Свет расцеловать
И крикнуть всем: «Скорей очнитесь, люди!» –
Планеты дорогой тогда не будет,
Коль зло продолжит в душах бушевать!
В грехах распятая, как действовать должна я?
Молитвою всю землю обнимаю.
3.12.2017
Жаль мертву пташку , мертве деревце...
А скам'янілу душу людську - втричі !
Любов'ю лікувати лихо це
Одвічно вимага Закон Космічний ...
Заховані глибоко , як в норі,
Ті почуття найвищого гатунку
У серці набухають поцілунком
До людства , що в жалобі та журі...
Так хочеться весь Світ зацілувать
І докричатись : "Схаменіться , люди !" -
Бо і Планети нашої не буде,
Як Зло продовжить в душах вирувать ?!
В гріхах розіпнута , як діяти я маю ? -
Молитвою всю Землю обіймаю !