Через роки

   

Рідна  вулиця… Все  йде  за  планом.
Вже  й  батьківське  подвір’я – ось-ось.
Як  колись,  у  віконце  загляну,             
Ніби  взнати,  чи  жде  мене  хтось…

Непоблажлива,  доле,  яка  ти –
Мені  ляпаса  знову  дала…
Купа  глини  лишилась  від  хати,
В  якій  мама  мене  сповила.