http://www.stihi.ru/2017/04/07/12108
Оригінал:
Нещадно в тілі палахтить любов,
Давно їй розум непідвладний...
Тікатиму від долі, мАбуть, знов-
Мій день гвавтує, безпорадний!..
То гра уяви чи вчорашній сон?..
Тебе, здається, я створила!..
До щастя в найжаданіший полон
Душа летіла легкокрила...
Не бачила ніколи я краси,
Що божим світлом променіє...
Раніш не чула голоси,
Якими серце зараз мліє!..
Стежинами до тебе навпростець
Я в мріях нелукавих бігла...
Впізнай мене... Я просто мандрівець
Нічного зоряного срібла.
Заплющу очі, кроки вже німі...
Твій подих... це і є реальність?..
Нікого більше, тільки ми самі-
Хвилин зворушлива тональність...
Нещадно в тілі палахтить любов,
Давно їй розум непідвладний...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Как беспощадно сердце жжёт любовь:
Уже давно ей разум неподвластен.
Я убегу от доли, верно, вновь:
Мой день меня насилует, к несчастью!..
Игра воображенья или сон?..
Мне кажется, тебя я сотворила!..
Но к счастью в свой желаннейший полон
Душа моя летела, легкокрыла…
И мне была неведома краса,
Что Божьим светом для меня сияла,
Не слышала я раньше голоса,
Млеть от каких сегодня сердце стало…
Тропинками к тебе и – напрямик
В мечтах нехитрых смело убежала…
Узнай меня: я просто лишь двойник
Ночного ярко-звёздного причала.
Глаза закрою…шаг за шагом стих…
Твоё дыханье…кажется, реальность…
И никого вокруг – для нас двоих –
И трогательна тех минут тональность…
… Как беспощадно сердце жжёт любовь!..
Уже давно ей разум неподвластен…