Час

Дощі рясні від пестощів моїх.
Очей твоїх блакить
І неба каяття.
Полює хижа Смерть
на твій грайливий сміх.
А серце біль пече:
- Навіщо це життя?
Бо там, за рогом нас
старезний і бридкий
чатує злодій - Час
вже рік який?!