***

               Искренняя благодарность Валентине Лысич за помощь и консультации.
                http://www.stihi.ru/avtor/lysichvalya               
 

Ти і щастя моє, і біль,
вічна туга моя, і радість.
Під вітрами шумить ковиль
про життя, що не нам дісталось.
I про дім, що не став моїм,
дім, де все було розпочато,
там зі мною ти був молодим.
За кохання - менi розплата.

Знову вже настає зима,
замітає до тебе дорогу.
Я навчаюся жити сама,
забуваючи мрії потроху.
Я забуду, яким ти був,
жартував і читав вірші,
потiм долю мою розiпнув
на багаттi своєї душі.

Вітер вистудить те тепло,
що у спогадах ще лишилось.
Я кохала долi назло,
тільки бути разом не судилось...