Не нам соловьи пели

Надежда Рубан
           Не  з  тобою.

Нам  в  церкві  не  було  вінчання,
По  житті  не  мої  грів  ти  руки,
Загубили  ключі  від  кохання,
У  забутої  роками  розлуки.

Не  для  нас  шуміли  хвилі  на  морі,
Не  разом  нам  судилося  жити.
Нам  з  неба  не  падали  зорі,
Щоб  наші  бажання  здійснити.

Не  моїм  потурав  забаганкам,
Не  мою  ти  журбу  колисав,
Не  з  тобою  зустрічали  світанки,
Зимній  вечір  не  нам  догасав.

Запитаймо  у  неба  чи  нічки,
Чому  нам  соловї  не  співали,
Не  пливли  ми  у  лодці  по  річці,
Весільний  коровай  не  ламали.

В  сімнадцять  розлучила  нас  доля,
І  не  снилось,  що  почуття  розятрять,
Загубивши  код  від  пароля,
Випадкова  зустріч  в  шісдесять.

Я  не  мала  з  тобою  мороки,
Може  була  на  те  Божа  воля,
Щоб  згадати  лиш  юності  роки
І  кохання,  що  вкрала  в  нас  доля.

Автор; Н.П.Рубан.