Ти не читав моїх віршів, -
Що ж... і на те є Божа воля.
Поезія - то тихий спів,
Коли душа кричить від болю.
Не винен ти. Не треба слів, -
Чи варто скаржитись на долю?
Хтось і з одним крилом летів,
А хтось і більшою ціною
Платив за сенс свій у житті.
Та головне, що ти зі мною
Принаймні тут, на рівні тіл...
Я звикну до земних законів
І буде все, як ти хотів.
...Він не читав моїх віршів, -
Чому ж Твоя жорстока воля?!
- Бо ти йому не до душі...
- Бо ти йому і не до долі...