І рук я не твоїх не хочу,
І очі не твої - не милі.
Я прокидаюсь серед ночі
Дивитись на замети білі.
А ніч піти ніяк не хоче;
То душить, то ламає крила,
Якісь страшні слова шепоче, -
Гримлять оті слова, як брили,
Такі правдиві і пророчі:
"Дурна! Чужого полюбила?!
Твоя любов - ганебний злочин!"
Не знаю, може Темні Сили
Так душу потихеньку точать?
То і нехай... лишиться тіло.
Моя любов - ганебний злочин, -
Я так сама того хотіла.
І рук я не твоїх не хочу.
І очі не твої - не милі.