http://www.stihi.ru/2017/06/22/2552
Оригінал:
Грузло сонце у болоті хмар,
Клен шугав сухі гелікоптери.
Гайворонів невгамовне «кар»
Дратівливо діяло на нерви.
Прасувала спека-духота
Залізниці довжелезні вуса,
Місто мліло в неба на руках,
Дихало смолою, пилом, дустом.
Сполох вітру ледве роздував
Порошні; легені скверів, парків.
Аритмічно тисячі литавр
В серці відбивали: «Парко…Парко…»
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Солнце увязало в тучах…жар…
Клён гонял сухие вертолёты.
И ворон бесперебойный «кар»
Так дразняще действовал, с налёта…
Выгладила жаром духота
Рельсам железнодорожным крылья.
Город млел у неба на руках,
Он дышал смолою, дустом, пылью.
Ветерочек еле выдувал
Пыль из наших лёгких, скверов, парков.
Аритмично тысячи литавр
В сердце отбивали: «Жарко…Жарко…»