http://www.stihi.ru/2018/02/04/5191
Оригінал:
Моє безсоння хмаркою-овалом
Вже відпливало від пащеки ночі.
Зоря ранкова небо цілувала,
Ревниве сонце відкривало очі,
Промінням зігрівало ліс зелений,
Що на світанні скинув темну рясу.
Гілля додолу опускали клени,
Загублені у просторі і часі.
Верба хапала хвацько так за руки,
А я мовчала, не здіймала галас,
І обвивалось тіло листоспрутом,
Щоб Лісовою Мавкою я стала.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Моё бессонье тучкою-овалом
Пыталось вырваться из пасти ночи.
Заря под утро небо целовала,
Ревниво солнце открывало очи,
Лучами согревало лес зелёный,
Что на рассвете скинул темень рясы.
И долу ветви опускали клёны,
Затеряны в пространстве,
Утратив связь с пространством,
чувством часа.
Хватала верба цепко и упруго,
А я молчала, шум не поднимала,
И тело обвилось листвяным спрутом,
Чтоб я Русалкою лесною стала.