В Мадридi - снiг на укр. яз

Любонька
В Мадриді диво - сніг, хоча й з дощем,
Нагадує свою лютневу сутність.
Та у душІ від цього - тільки щем,
Бо хОчу в свОю зИму повернутись.

Відчути тілом свіжий морозЕць,
Пирнувши у хрещенську ополонку.
З бурульок скуштувати "студенець",
В дзеркальну подивитись кригу тОнку.

Послухати, як з вітром заметіль
Співають на два голоси щедрівку.
Зима дає останній водевіль,
ДалЕбі, з рОзмахом, по-королівськи.

Радіють непідробно дітлахи,
У русі - сани, лижі з ковзанами...
Намети, - наче мІхи снігові,
Стають м'яконьки снІжки іграшкАми.

І мій онук на вулицю біжить,
І кОтиться з горИ... але - без мЕне.
Сьогодні у Мадриді теж сніжИть,
Та невеселе відчуття...солЕне.

Виснажує розлука все сильніш.
Стрічати зиму вдома - моя мрія!
Сльозами скроплен майже кожен вірш,
Бо в серці прогресує ностальгія.


05/02/18/