http://www.stihi.ru/2018/02/09/33
Оригінал:
Заплакали сніги, а ручаї раділи.
Розбризкуючись, хвильки муркотіли
І річка рушила: крижинки білі
Штовхалися, мов дітки смілі.
І вся моя душа завесняніла.
Світилась ніжно, ніби квітка біла.
І я, немов відчула – маю крила,
І піснею знялась і… полетіла!
Бубнявіють бруньки, завеселяться,
Ось-ось і забуяють, заіскряться,
Розбудять сад від зимового сну.
Невже збудила піснею весну?
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Заплакали снега – ручьи же заурчали,
И брызги волн невольно замурчали,
И речка двинулась, и льдинки, что белели,
Толкаться начали: на солнце осмелели.
И вся душа от счастья завеснилась:
Цветочком белым так и засветилась!..
В себе я снова крылья обретала
И Песнею взвивалась, и…взлетала!
И, набухая, почки веселятся,
Вот-вот и распахнутся, заискрятся,
Разбудят сад, того гляди, от сна…
От песни пробудилась, что ль, Весна?!..