ПЕТУХИ (Борис Пастернак, http://rupoem.ru/pasternak/all.aspx#slyshen-lepet-soli)
Всю ночь вода трудилась без отдышки.
Дождь до утра льняное масло жег.
И валит пар из-под лиловой крышки,
Земля дымится, словно щей горшок.
Когда ж трава, отряхиваясь, вскочит,
Кто мой испуг изобразит росе
В тот час, как загорланит первый кочет,
За ним другой, еще за этим все?
Перебирая годы поименно,
Поочередно окликая тьму,
Они пророчить станут перемену
Дождю, земле, любви - всему, всему.
1923
ПІВНІ (вільний переклад П.Голубкова)
Всю ніч вода не знала передишки.
Ще й вранці дме олією дощів,
І валить пара з-під олії кришки,
Земля парує, наче горщик щів.
Коли ж трава обтруситься потроху,
Хто зобразить мій переляк росі
В той час, як загорлає перший когут,
За ним і другий, а за цим - усі?
Переберуть роки всі поіменно,
По черзі окликаючи пітьму,
Пророкувати зміну щоб, напевно -
Дощу, землі, любові - усьомУ.