Мая

Алана Гуд
мне
молва
не страшна
я
укроюсь
в тиши
чтоб
гулять
аллеями
парка

словно
кошка/
пантера
оставляю
следы
на заснеженных
тропах
гидроПарка

я
омою
себя

погружусь
в зимний
Днепр
 
словно
в воды
Йамуны
иль
Ганги
 
умираю
на миг
возрождаюсь
на бег
 
получая
Самсары
подарки