Не грає ролі в римуванні вік,
Як і в коханні вік не заважає.
Щасливий погляд сяє з-під повік,
Поет, як і закоханий, літає...
Він - вічний мрійник, навіть фантазер,
Що свято вірить у ідеї сво'ї.
І кожен вірш - начинений "еклер"
Масою почуттів краси й любові.
Бува, рядки весе'лково цвітуть...
Буває ж все - у чорно-білім фоні.
Кропи'вою слова бува печуть,
А іноді в них - ві'дгомін симфоній...
І звуки, доторкаючись душі',
Її уносять в піднебесні далі...
У серці залишаються вірші'
Ті, що поети серцем написали.
В поезії, як у коханні, теж,
Немов назовні, почуття - відкриті.
Окри'лені думки' не знають меж
У прагненні твори'ть, твори'ть щомиті...
Поета вабить цей чарівний світ
Й словесні він народжує картини...
Живих вірші'в душевний перепліт -
Це долі поетичної світлини...
16/02/18/