Морозно сонячний сонет!

 

Блукав   весняним    снігами,
Художник     на роботу    йшов,
І  кожна  гілка,
Кожен  камінь,
Вітали   майстра  із  теплом,
І  у душі, щось   надзвичайне,
Хоч навкруги  самі  сніги,
Тепло?  Передчуття   кохання?
А   може   відчуття  весни?
Не  так  усе  однак  як   взимку,
Блакитна  синь  не   та в небес,
Лиш  подивіться   на хмаринку,
Пригод   їй   хочеться чудес!
Художник  йшов  не мов  мольбертом,
А   у   душі  вже  зрів   портрет,
Жінки – весни, що  грає чистий
Морозно – сонячний   сонет!   
1.03.2018