Частоти співпали, екстремуми в нормі,
І рветься душа підкоряти орбіти нічні.
Я вивчив, як міг, манускрипт невідомий,
Складаю до купи всі знаки, мандрую у нім.
Свідомість замовкла, зійшла підсвідомість,
Неначе зоря над зашерхлим колись небуттям.
То дійсність була? Чи під виглядом коми,
Примарність звела мої сни до якогось пуття?
Звела й розчинилася, десь попід небом…
Клинопис на серці, ще більше всіляких питань.
Чи є на планеті такий же хто-небудь,
Хто раз у житті заглядав мимоволі за грань?
18:14, 02.03.2018 рік.
Зображення: weghost.ru