Думки химерні падають у ніч,
Кавалки мрій - у пекельну безодню,
Ідеш по краю зношених узбіч
Та просиш ласку, скривджена, господню...
Чого чекати?.. Всюди мерзлота,
Пустеля слів без значення і змісту...
Зухвалих днів душевна німота
готує вирок і пізніше - пімсту...
Здобути сили... Ти не вмієш... Як?..
Підбитим птахом падаєш без бою,
Посеред них, безчулих і кривляк,-
Людей... що ранять і шматкують волю...
А що їм твій тернистий довгий шлях
і серце в кров від зайвої довіри?..
Спішать бігом встромити ржавий цвях
в душі світлини... Кляті лицеміри!..
Безглуздий крок руйнує вщент життя,-
Це збіг обставин, чисел долі, то що...
Шукаєш істину, де хлам... сміття
та своє "Я" втрачаєш анізащо...
Думки химерні падають у ніч,
Мінливий ранок тліє за спиною...
З собою вкотре марно віч-на-віч
палаєш мовчки лютою війною...
(05.03.2018)
Картина Christian Schloe.