Я з острахом чекаю на дощі
Сергей Городинец
Я з острахом чекаю на дощі.
Минуло літо, в вікна стука осінь.
Скажи мені, повернешся чи ні?
Та ти мовчиш, мене не чуєш зовсім.
В очах твоїх і смуток і печаль.
І відповідь мені твоя давно відома.
Любов моя скінчиться тут, на жаль.
Вона для тебе, мов тягар, мов втома.
А в погляді твоїм - нестерпний біль.
І він такий тяжкий і нездоланний.
І знаю я, що я не перший твій.
І знаю я, що буду не останній.
І крапа дощ, і небо вкрили хмари.
І виє вітер, і болить душа.
Ми один одного, напевно не кохали,
І нас ніколи вже ніхто не покоха.
Перевод Елены Евстратовой
СО СТРАХОМ ОЖИДАЮ Я ДОЖДЕЙ
Со страхом ожидаю я дождей.
Промчалось лето, в окна осень дышит.
Скажи мне, ты вернёшься или нет?
Но ты молчишь, меня совсем не слышишь!
В твоих глазах - тревога и печаль,
И твой ответ известен. Что осталось?
Моя любовь закончится тут. Жаль.
Ведь для тебя она как груз и как усталость.
Во взгляде у тебя пылает боль,
Так тяжела, мороз идёт по коже.
И знаю я, что я не первый твой.
И не последним буду - знаю тоже.
И льётся дождь, и небо облака
Укрыли. Треплет душу ветер грубый.
Друг друга не любили. Это факт.
И нас никто уже и не полюбит.
24.01.18