Мабуть, рука не крала грошей,
Але писала в чорний зошит
Усіх, кому давала згоду
На злидні рідного народу.
Малюють руки піруети,
В очах жадоба до монети.
Хитренький погляд, з пустоцвітом,
Брехливість жестів ледь помітна.
У мріях прагнемо держави,
Де не сприймають слів лукавих;
Де не злітає урочисто
Рука, що краде небо чисте.
Народ ламає, згодом, руки,
Які врекли його на муки.
Прийде нова поважна влада –
Вкраїна стане гарним садом!
Поля родючі засіяють
Багатим, щедрим урожаєм.
Пройдисвіт згине в чорну прірву,
Народ поверне світлу віру.