Сум
За мотивами Ксенії Гідранович
Спить рушникова доріжка.
Сум, і просвіту не бачу.
Капці мої біля ліжка
Сумно стоять на додачу.
Тихо сумує фіранка
Зірвана трохи з карниза.
Зірвані зустрічі зранку.
Щось бубонить телевізор.
Небо сумує. Просинь.
Осінь. Похмура осінь.
Сум, як тверезий п’янИця —
І не лежиться, й не спиться.
Хочеться щось робити.
Може померти? Чи жити?
Вішатись? — Бога боюся.
Краще піду і нап’юся.