В краю рожевих мрій,
Степів,що родять жито....
Стоїть Токмак!Ти любий мій!
Ти сонця промінь в літо!
Душі тут простір,благодать,
А серце ритму тут не збавить.
Усе кохання щоб шануючи віддать,
Та місто,навіки в вірші прославить!
Ти юності моєї,непростої,
Що канули часи її в літа!
І пісні соловїної дзвінкої,
Моя шановна радість золота!