І знову випав дивний сніг,
А дивний – бо у березні!
Він на поріг мені приліг,
Засумував на березі.
Старий Дністер шепоче щось
Мов знов під лід ховатися
Надумав він, мені здалось -
Весна прийшла погратися.
Засумувалось їй десь там
В чужих краях далеких…
Вже так чекатиметься нам
Ключів дзвінких – лелеки!
Ті птиці гарні прилетять
До рідної оселі,
Весну ключами звеселять
Веселики веселі.
І радість в серці забринить,
Як спів дзвіночків ніжних.
Розтане все кругом - і вмить
Зима пропаде сніжна.