Весна напевнее забарилась,
Прийти в цей світ, як і завжди,
І по дорозі зупинилась
В гостях, й не хоче йти сюди.
Забула те, що їй потрібно
Збудити спляче все навкруг.
Раніш робила це відмінно,
Як і надійний справжній друг.
То ж тимчасово попросила
Зиму господаркою стать,
Яка все снігом устеляла,
Щоб всім було приємно спать.
Та подихи весни відчутні,
Хоч ненадовго, інколи.
І скоро будемо присутні
На святі зустрічі весни.