Про Степана Жупанина
вдячно я згадав.
Все життя вчителюванню
він своє віддав.
Вчений, доктор…
Ще й крім того
віршував вельми.
І дитячого поета
з нього мали ми.
Он книжки вам юним…
«Ватра»,
«Смерековий край»…
Ще – пісні його лунали
аж за небокрай.
Таланило землякові.
Знань були часи!..
Від держави мав пошану –
не як я єси…
Жупанин Степан Ілліч був
добрий чоловік.
Для людей розкішно плідно
він прожив свій вік.
Недарма про цього майстра
вам я нагадав:
я наступну вам пораду –
що читати – дав.
Березень 2018