Дорога в майбуття

Вениамин Адамский
  Я бэрэг ридненькый покынув,
  Чэрэз стрэмныну на той бик поплыв.
  Божэ мий мылый,тоби я повынэн,
  За то ,що сыл ты моих нэ лышыв.

   А сьогодня сэрцэ мое на розрыви,
   Ридну краину рвуть на кускы.
   Нэ люды,а звири,на майдани в порыви
   Зэмлян моих мылых зажалы в тыскы.

  Лышылы жыття,лышылы майбуття,
  Пэрэчэркнулы як в страшному сни.
  ВИРУ:выйдуть браты мои из небуття
  И згорят ворогы в людскому вогни.

   Ни Обама,ни Мэркэль ворогам нэ пидмога,
   Колы люды поймуть воняет з видкиль,
   На цвынтарь у ных прямая дорога
   И память людэй: осыновий кил!