Стихи 30 сентября 2008 21:56:42 http://h.ua/story/138482/
Автор: Лилианна Сашина
Фрески (Мне холодно...)
Мне холодно...
Но ты меня забудь,
Как забываешь листья в одночасье,
Неверная! В фате идёшь венчаться,
Когда в едва сколоченном гробу
Моё хоронят маленькое счастье...
Мне холодно...
Но ты меня прости
И не сочти, мой друг, за святотатство:
О, если б я могла с тобой остаться
До снежных не поминок, но крестин -
Осталась бы!..
Ты знаешь - не до царства,
Когда в покоях белых плачет сын,
Закрыв ладошкой крошечное ушко,
А сморщенная нянечка-старушка
Застыла, что настенные часы,
Трясёт над ним жемчужной погремушкой...
Мне холодно,
Но ты меня оставь...
То ветер или, может, окрик резкий?..
И некого спросить, и плакать не с кем...
На снежной глади тонкого листа
Осенне-незаконченные фрески...
из цикла «Насквозь» сентябрь 2008г
Стихи 21 января 2009 11:55:59 http://h.ua/story/167109/
Автор: Лилианна Сашина
Фрески (Як холодно...) (В перекладі Петра Корнійчука)
* *
Як холодно…
Але забудь вогні,
Як забуваєш листя ненароком.
Ти зрадниця! – фата вінчає строки,
Коли у наспіх зробленій труні
Маленьке щастя зупинило кроки.
Як холодно…
Та ти мені пробач,
І не вважай, мій друже, святотатством:
Якби змогла лишитися багатством
До снігових не поминок – хрестин,
Лишилась би!..
Ти знаєш – не до царства,
Коли в колисці білій плаче син,
А крихітна долонька гріє вушко…
І зморщена бабуся - повитушка
Завмерла, мов годинник… терези
Цяцьок – неначе символ непорушний!
Як холодно…
Та ти забудь мене…
Це вітер свище – може він провісник!
Кого спитати? – сум ділити ні з ким…
На білий аркуш осінь розпочне,
Писати чорні цяточки берізки…
_____________________________________
Щира вдячність за переклад одеському поетові, другу і просто хорошій Людині - Петру Корнейчуку
Фрески (Мне холодно...) - lilianna.ucoz.com/load/23-1-0-200