В ранах нестерпних, болючих, Вкраїна!
Спить ще терплячий народ...
Сповнена відчаю кожна родина –
Бідність і купа скорбот.
Нелюди владні, на крОві майдану,
Крісла собі здобули.
Їх осідлавши м’якими задами,
Совість свою продали.
Так, за сценарієм, й далі рушають,
Що їм закон, бо круті.
Всі надбання поступово згортають,
Тільки кишені товсті.
Розквіт шаленого олігархату –
Прикро – чи є каяття?!
Як зупинити їх, не зволікати!
Часу нема вороття.
Душі мерзенні, бо кров обминають,
Що їм Донбасу жахи.
Як на війні заробляють - всі знають,
То ж бо - мерзенні шляхи.
Друзі, народе, в омріяній казці,
Жити хотілося нам.
Тільки не сталося, знову в поразці.
Відсіч готуйте катам!
Треба хотіти, могти, зрозуміти,
Ворог насправді – хто є?!
Не піддаватись на гречку, прозріти!
Розум – спасіння твоє!
23.11.2017