тяжелая наука

Вера Деревьянко
Навмисне згадую ті миті
Вони   давно душой спожиті
Щоб зігріти душечку свою
Життя пройшла і вцюю мить
уже над прірвою стою

Потреба душечку розвеселить і залишитись у строю

Борюсь з собою сама в собі
жила  завжди в двобої
 за краще життя за ті почуття
Що звуться і сьодні любовью