Загубилась...

Ален Мак
Загубилась відповідь у снах,
У вітрах тривожних і весняних,
Я неначе полохливий птах,
Не оговтаюсь, та не прийду до тями.

З поглядом твоїм не розминусь.
Маю щось тобі відповідати,
Та розмови нашої боюсь.
Я не маю що тобі сказати.

Вже налаштувалося життя.
Спокій, впевненість в собі і сила,
Спланувала світле майбуття,
І навчилась існувать щасливо.

Я образи й біль не бережу,
В потайні кишені  не складаю,
В Бога тільки істини прошу,
А все інше з Богом відпускаю.
 
березень 2018рік