Уперше в нашому селі -
Магістр наук таємних,
"Глибока" думка на чолі,
І одяг з іноземних.
Чаклун, видно і кобилі,
На Каліостро схожий,
Не дарма ж два тижні в Смілі
Він був на курси вхожий.
Хоч квиточки дорогенькі,
Ціна, ой, і не скласти,
Молоді прийшли й старенькі,
Вже й ніде голці впасти.
Ось нарешті "Сам" виходить,
Завмерли всі у залі.
По рядах очима водить,
А що то буде далі?
Всі ті, хто гроші не платив
І відьми - вийдіть швидко,
Слівце смачне звично вгатив,
Пройшов по сцені хитко.
Сеанс проводить екстрасенс:
Підняти руки вгору.
Маестро має, мабуть, сенс,
Треба ж провірить кворум.
Потім провірив голос свій,
Вздовж тіла провів паси:
Всі вухом поведіть мерщій,
Чекають дива маси.
"Всі трошки прикусіть язик,
Розслабте тіла масу", -
А сам пішов, пішов і зник,
Ще й прихопивши касу.
Чи ж є сенс розповідати
Про те, що було далі,
Яку раду людям дати,
Бо сам був у тім залі.