Мілыj моj краj под небеснымі рощамі!
Вон как, смо3 во, зацвёл.
Алі не відішь, товарішь упёртыj моj,
Шо мы фсе елі долоj?
Да, каль міліцыі і граjсполкома вонь,
Вішь, как черёмух раксцвёл?
Всё мы зрубаjімо. Всэ ізнычтожымо.
Нащо собакам здаровь.
Была чево-та лі гондычкы вчора шэ.
Да ні фіга, нічево ш!
Тількы пынёчкы осталысь каль школак в падл.
Ветер! Ты знаеш, за що.
Тута ведь падала дыкая яблынька зь.
Іj мычіэсь с меченосьць
Враз зарубалы і с провода снялі зь.
І харашо вуж в казлов!
Дэ ж колы будэ в нас родіна в сволочыj,
Еслі но j правыть навоз.
Мы бо прышлі, кап нічога ні в роздумі
А ні явілась ф шызовнь.