...А повернеться страждання, то повернуться і вірші,
знай, вони не забаряться, лиш стражданням їх поклич.
А не хочеться страждати, не жалійся, що не пишеш.
День змарнуєш – на чекання, на очікування – ніч.
Легко... Легко... Дуже легко вдатись до страждань у сумі,
пестити свої страждання віршем слізним і сумним.
Але потім сам не віриш в те, що створено бездумно,
і в безвиході зникає віршів вимучених дим...
Та не помиляйся, любий, та не помиляйся, милий:
не шукай в стражданнях горе, не шукай в стражданнях сум.
А шукай в стражданні злету, а шукай в стражданнях сили,
щоб увічнити у віршах радості весняний струм...