Светлана Львова Запон. Та, что рядом. Рус. Бел

Максим Троянович
http://www.stihi.ru/2017/11/17/234

Не пробуй уйти, я тебя всё равно не покину,
пока на земле не исчезнет последний квант.
Я буду стелиться в ноги, кривляться в спину,
я буду бледнеть, умирать и вновь оживать,
но я до смерти твоей тебя не покину.
И мне неважно, в богатстве ты, в нищете,
и мне неважно, в безделье ты, в суете,
мне безразлично, какого ты роду и чину.
Я буду с тобой на троне и на кресте.
Покуда ты жив, я тебя не покину.
И если друзья и враги забудут тебя,
и если память о них заметёт метель –
я буду рядом, не осуждая и не любя,
напоминаньем, что в мире не кончился свет,
и потому на земле остаётся твой тёмный след.
Ведь я порождение солнца. Я твоя тень.


Тая, што побач

Не спрабуй сысці, я цябе ўсё адно не пакіну,
пакуль на зямлі не знікне апошні квант.
Я буду слацца ў ногі, крыўляцца ў спіну,
я буду ****нець, паміраць і зноў ажываць,
але я да смерці тваёй цябе не пакіну.
І мне ўсё роўна, у багацці ты, у галечы,
і мне ўсё роўна, у гультайства ты, у мітусні,
мне абыякава, якога ты роду і чыну.
Я буду з табой на троне і на крыжы.
Пакуль ты жывы, я цябе не пакіну.
І калі сябры і ворагі забудуць цябе,
і калі памяць пра іх замяце завея –
я буду побач, не асуджаючы і не кахаючы,
напамінкам, што ў свеце не скончылася святло,
і таму на зямлі застаецца твой цёмны след.
Бо я спараджэнне сонца. Я твой цень.

  Перевод на белорусский язык М. Троянович