Помер поет, отак узяв і зник,
мовчить перо, бо нічого писати,
згорів ущент, немов сухий сірник,
лишився попіл посеред кімнати.
Пішов поет, а щойно тільки був,
щось там писав, і навіть досить вдало,
і десь чогось він якось досягнув,
і навіть мав до хліба кусень сала.
І книгу з книг старався осягти,
і телеграми слав у віршах богу,
та суть речей так і не зміг знайти,
так і завмер в молитві край дороги.
І там стоїть, хоч вмер уже давно,
мовчить перо, бо нічого сказати,
і тихо опускаються на дно
слова, які не зміг він відшукати.
Помер поет, пішов, як не було,
і він не перший був, і не останній,
їх безліч серед віршів полягло,
тих, що програли битву вирішальну.
30.03.2018