Поспішає додому весна
І курличе здаля журавлями.
Днина сонячна, тепла, ясна
Голосисто дзвенить ручаями.
А небес оксамитова синь
Вже милує, і кличе, і вабить,
Лиш руками змахни і полинь,
І здається, ніщо не завадить,
Бо серденько з теплом ожива.
Вже пташки в нім гніздечка звивають.
І чуттеві і ніжні слова
Первоцвітом рясним зацвітають.