Людина подібна на тварину,
Как Білібін малює картину.
А потім скидаємо в рутину,
Людину що була твариною.
У чоловіків тільки одне на умі,
Як же жінку затягнути в ліжко.
Всю свою хіть трачу тільки вночі,
А вранці тобі каже одній прости.
По горизонталі по вертикалі,
Перевертається у неї в голові.
Що робити тепер одній мені,
Ти переспав зі мною, а тепер утік.
Я побіг туди куди тебе нема,
Наливає вона собі в бокал вина.
З горем навпіл плаче у вікна,
А зараз її в житті більше немає.
Так навіщо ви так чините,
З дівчатами, жінками, дружинами.
Як звірі та останні мерзоти,
Так, як ви не хто не робить.
© Алексей Милусь