Усі Ми люди але я твоя незалежність
Ти тільки-но хочеш щось сказати, а я вже йду додому
Адже, коли Бог створив цей світ Він допустив погрішність
Тож Та погрішність я, і я вже готовий
Я взую щось на свої голі ноги
Натягну одяг найдешевшего покрою
Нехай дарують мені подарунки боги
Я все одно залишуся суровим
Тобі здаеться що я наче птах у небі
Ти прагнеш підрізати мої крила
Яка ж ти сука. Ні ніяка ти не леді
Хоч так привабливо тоді зі мной курила
Мені здається щось в тобі не справжнє
Чи то я просто- є творіння раю
Ти наче біс. Залишишся самотня завжди
Йди геть, потворо! Ні залишся, помираю...