на украинском
" ... Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло них
Поставлю слово... "
Т.Г.Шевченко
1859 р.
«Селянська доброта»- поетичний портрет сільської жінки тру-
дівниці, яка своїм життям ствержує невмирущу силу любові до зем-
лі, свого села, дітей, бо вона є живим образом нашої України, селя-
свого села, дітей, бо вона є живим образом нашої України, селянсь-
кої доброти.
До збірки увійшли вірші про село, написані в різні роки творчості.
Писати про конкретних живих людей – важко, не завжди щастить проникнути в душу, збагнути характер. Писати про людину віршами – важче удвічі. Мабуть, варто вітати саму спробу це зробити, знайти потрібні слова. В цьому відноенні віршована тоненька книжечка Миколи Липова заслуговує на всіляку увагу й підтримку.
В роки газетярської молодості, працюючи в обласних газетах «Вінниць- ка правда» й «Комсомольке плем’я» , я побував у тих краях, про які
пише пан Микола,- над річкою з поетичною назвою Снивода, в селі Чернятин
цях Хмільникського району, відтоді й призвище пам’ятається – Метельські.
Для своєї героїні автор знаходить найщиріші, найсердечніші слова, во- на для нього – і трудівниця, і годувальниця, і берегиня роду.
Микола Рябий, письменник, лауреат премії
Михайла Коцюбинського.
Збірка віршів Миколи Липова « Селянська доброта» - це загалом імтимна лірика про життя в селі, в якому значне місце займає духовне
начало, це поетичне откровення рол загальносуспільні проблеми селян,
біль за Україну, її майбутнє. Адже не секрет, що за останні роки з мапи
нашої країни щезли сотні сіл з віковою історією свого існування, які мов
кровеносні судини підживлювали міць і добробут держави, в них жили
й чесно працювали істинні хлібороби-патріоти, не шукаючи заморських
благ. Ще з прадавніх часів мотикою і оралом наші пращури орії зробили
людину цивілізованою...
Село і те, що стосується родинного джерела, викликає у автора нос-
тальгію. Своїми роздумами про все наболіле він щиро він щиро ділиться
в передмові, на сторінках книжки знайомить нас адресно з сучасницею
Євгенією Метельською, пише про неї натхненно, доброзичливо й велично.
Розкріває мужній характер матері-українки, представляє як зразок совісті
І честі селянки-трудівниці, обожнює її доброту, людське терпіння, любов
до рідної оселі, вірність родоводу, пшеничному полю, калині під вікном,
яблуневим садам.
Вважаю, що книжка актуальна, злободенна викличе у читача емоції
довірливості, заставить хвилюватись, думати
Віталій Шкільнюк, член Національної спілки журналістів України, композитор, лауреат Всеукраїнського та Міжнародного
конкурсів гумору і сатири