Оригінал:
Вже давно, зійшов з горОдів сніг,
Розцвіли тюльпани попід хату,
Від сусідів , долинає сміх,
ГрИма на дітей сувора мати.
ВОзиться в шпаківні горобець -
Треба вже наводити порядки,
Через бЕріг, агроном-знавець,
З сапкОю чаклує біля грядки ...
Та, ніхто не вийде на поріг,
Голосом не потривожить тишу,
Лиш старий-старий, як світ, горіх
Тихо вітами, біля воріт, колише.
Пустка сумно з вікон вигляда,
Пустка і в садку, і біля хати,
Та росте під тином лобода,
Що не встигли вИсапати, мати ...
© Емiль Дубров
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
И сошёл на огородах снег,
И под хатой расцвели тюльпаны,
И доносится соседский смех,
Чья-то мать исходит криком рьяно.
А в скворечник впрыгнул на шесток
Воробей, чтоб навести порядки.
Через берег агроном–знаток
С тяпкою колдует возле грядки…
Но никто не выйдет из-под стрех,
Тишь не распугает, не услышит.
Только старый, будто мир, орех
Веткой молча у ворот колышет.
Поглядит из окон пустота:
В пустоту сад окунулся прямо...
Под плетнём растёт лишь лебеда,
Прополоть что не успела мама…
Аватар Автора оригинала