http://www.stihi.ru/2018/05/09/3521
Ботва и сорняки пылают
кострами в убранных полях.
Куда ведёт меня сегодня
осенний, одинокий шлях?
Не тянет ни в кружок весёлый
и ни собраний кутерьма,
А манят звёздочка под вечер,
тропинка, что бежит впотьмах…
Как хорошо средь пышных трав!
Тишь обволакивает сонно,
Чуть слышно шелестит камыш,
заполнив уголок озёрный…
Резвится лёгкий ветерок,
на облачках луну качает.
И беззаботно мыслей рой
вокруг дневных забот витает…
Луна дивится из-за туч:
куда идёшь ты в ночь из дома?
Лягушка, поглядев вослед,
глаза таращит удивлённо.
Оригинал
Бадилля, бур'яни палають
багаттями в пустих полях...
Куди веде мене сьогодні
осінній, одинокий шлях ?
Не тягне щось в гурти веселі,
до колотнечі зібрання,
А вабить зірка вечорова,
в'юнка стежина навмання...
Як гарно серед пишних трав!
Обсотує принишкла тиша,
Легкий пустує вітерець -
на хмарах місяця колише...
Мрійливо шелестить комиш -
заполонив куток озерний...
І необтяжливі думки
снують про клопіт мій щоденний...
Дивує місяць поміж хмар:
куди це з хати проти ночі?
І жабка, подивившись вслід,
насправжки вибалушить очі.
Аватар - художник Кира Панина.