Ось, думаю, варто, а може і ні,
Молитись за тих, що глузують з Ісуса,
Бо якось і прикро стається мені...
Та бачу в очах їх невдаху і труса.
Невдаху у тому, що щастя не знали,
Лише удавали за нього примару.
А труса тому, що не визнавали -
За вчинки колись отримають кару.
Чи можу молитись за тих хижаків,
Що вівцями давляться, нехтують стадом?!!
Серця вже давно у них крижані,
Здається - немає ніякого ада.
Знівечені душі, у масках веселих,
Забули Того, Хто страждав на хресті,
Підняли свій ріг, підняли свій келих,
Вдають, наче Бог їм дає так цвісти...
Та де там! Молитись за них?!
Отець, що на небі, мене запитав:
"Якби і Мій Син за тебе затих?
То також і ти Мене б не пізнав!"
15.05.2018 р.