***

Руслан Прядка
Безкінечність чекає відповіді.

За шию рукою тримає безпристрасно,
пальцями, липкими від поту, горло стискує,
в дно очей заглядає ночей зіницями.

Покладаючись на удачу, падаєш виснажено
на пліт, що "надією" зветься, керований хвилею.

Із синцями на шиї, крутишся, брикаєшся,
борешся, не жаліючи ні себе, ні слів міцних,
пишеш книгу життя, розтираючи кров і пил.

20.01.2018