Елена Ларская. Не торопи! Рус. Бел

Максим Троянович
Познать загадку бытия  -
не хватит тысячи столетий.
Лишь этой жизни грань пройдя,
Поймёшь, быть может, тайну света.
Но будет поздно: не вернуть
земных рассветов и закатов...
Нужна ли тайн великих суть,
когда обратно нет возврата?

Когда по скошенной траве
не пробежаться утром ранним
и в предрассветной синеве
до крови ног босых не ранить.
Когда всей грудью не вдохнуть
пьянящий, пряный запах лета.
Когда, рукой коснувшись чуть
небес,
не слышать голос ветра...

Ну, а пока ты жив - ты будь! 
Ты - Человек и  можешь много:
поверь в себя, осиль судьбу -
владыкой стань своей дороги!
Весь мир в ладонях, лишь испей,
покуда воля есть и сила!
Не торопи идущих дней:
в них истина веков застыла....

 Не торопи... 

Не прыспешвай!

Спазнаць загадку нам быцця  -
не хопіць тысячы стагоддзяў.
Толькі прайшоўы грань жыцця,
Ты зразумееш таямніцу,
тады ўжо ты не скажаш, годзе.
Бо будзе позна: не вярнуць
зямных світанкаў і заходаў...
Ці патрэбна таямніц вялікіх суць,
калі няма назад зваротаў?

Калі па скошанай траве
ўжо не прабегчы сінню раніц
і ў час рассветны наяве
ног босых да крыві раніць.
Ужо на ўсе груді не ўдыхнуць
п'янлівы, рэзкі лета пах.
Рукой нябёсаў не крануць,
не чуць той голас ветра ў снах...

Пакуль  жывы - то ўсё ўсур'ёз! 
Ты - Чалавек і  можаш шмат:
павер у сябе і здужай лёс -
уладаром  дарогі брат!
Увесь свет у далонях, выпі толькі,
пакуль ёсць воля ёсць і сіла!
Ды не прыспешвай  дзён ні колькі:
у іх праўда вечная застыла....

 Не прыспешвай...

   Перевёл Максим Троянович