Все буде до ладу
Слова з душі своєї переллю
У твою душу сонячно-гарячу,
Брід перейду, як вранішню ріллю,
Бо вірю я, що знов тебе побачу.
Усі потічки я перебреду,
Твою знайду надуману хатину...,
А в ній тебе, коханого, знайду,
З душі прийму печалі павутину…
Усе здолаю вправно на путі,
І аж тоді, коли тебе побачу,
Слова всі переллю я золоті
У твою душу сонячно-гарячу.