Росою стече з листочка
сльозлива дівоча печаль
Як звір зі свого куточка,
Завиє очей мигдаль.
Стрічай свою дочку мати,
І батько виходь на поріг,
Прийшла я до вас ридати,
Бо нікуди більше йти.
Тут мій рідний дім, троянди
Надвох розділяють ночі,
Дахи б'ють дощі і гради,
Із дровами піч шепоче.
І біля вогню так тихо,
До нього душа воліє,
Давай, моя рідна, дихай
Я серце твоє зігрію.
Стрічай свою дочку мати,
І батько виходь на поріг,
Прийшла я до вас ридати,
Бо нікуди більше йти.